Невже неїстовий курсів предляжет шлях до новой ери, де всяк ейчар не зная мєри запише вічність у актів і воссіяє вотерфол надраєнний шо твій фарватер і наш з тобой небесний фатер підніме нас у горній Псьол. І снова наступає ніч, і знову буря небо кроє, нас полишилось только троє, дванадцять ще пішли у піч. А нашу тутошню юдоль не освєща місцева преса - вона не смисле ні бєльмєса, і має маленький пароль до сховищ необ”ятних знаній про радості мірських еліт, і як смотрєть в теодоліт про луччі времена германій, та й там не видіть нічого. Лягай, товариш, поудобнєй. Ось броде сон по долє лобнєй, давай мерщій смотри його.
