1. Островерхий узел темноты

    На севере Норвегии распространен смрад и волнение, это Расмус перевернул поезд. Милые норвежские девушки купаются в волнах разврата и бестолочи, как если бы им не уготовано было судьбой погружение в пучины безбрачия. На все это взирает со снисходительной усмешкой памятник рыбаку, уронившему в воду свой мозг.

     
  2. Іван Макарійович міняє батарейку

    Іван Макарійович прокидається зранку, розплющує очі і тихо шепоче: еволюція побідить. Іван Макарійович прокидається зранку, встає з постелі, жаре кільку на чугунній сковородці, повільний тягнучий час його стілеться по стінах і стікає на підлогу. На підлозі роками лежить жовтий лінолеум. Іван Макарійович прокидається зранку і одразу бачить лінолеум. Три роки тому під час серцевого нападу Іван Макарійович вронив на лінолеум паяльник і тепер на підлозі неохайне коричневе п’ятно. Івану Макарійовичу становиться холодно, він не звик проводить вечори в одиночестві. Іван Макарійович включає радіо і приємний чоловічий голос каже: еволюція неодмінно побідить раціо, як ненужний атавізм совремьонності. Збороли гмо, зборемо і все остальноє. Іван Макарійович качає головой. Три роки тому він був у зоопарку і бачив там осліка. Ослік їв траву а Іван Макарійович тихо стояв, дивлячись на його шолковий ніс. Коли Іван Макарійович був молодий, в нього були голені щоки, і трогать його було приємно, як осліка. Тепер він брудний старий чоловік і торкатись його нікому не приходе в голову. Іван Макарійович качає головой. Він міняє в радіоприймачі батарейки, і жалобно схлипнувши, той замовкає назавжди. Серед наступившої тиші ловко падає на підлогу струйка слюни. Здається, він спить, тіхо.

     
  3. О! закричали неістові пам’ятки козацької старіни

    Вечоріло. За вікном у небо здіймалися чорні рейтинги. Сімеон прокашлявся і голосно випив. Над ним пролетіли лелеки і їхня круживна білизна ще довго шкреблася у сітчатку його чорних очей. Сімеон хоче купити новий телефон, але не знає для чого він потрібен в країні, де комуніст комуніста не обиде. Подробнєє.